Методологія управління проєктами визначає не лише, що саме робити, а й як це робити – вона встановлює принципи управління, командної взаємодії, контролю та оцінки результатів. Від вибору методології залежить якість планування, координації та реалізації проєкту з автоматизації бізнесу або впровадження ІТ-рішення.
У цій статті ми розглядаємо найпоширеніші підходи: Waterfall, інкрементальний та ітераційний методи, а також гнучкі фреймворки Agile – Scrum і KanBan. Порівняємо їхні переваги й недоліки та проілюструємо прикладами з проєктної практики.
Waterfall – класична каскадна методологія управління проєктами
Waterfall передбачає чітку послідовність фіксованих етапів: аналітика, опис вимог, розробка, тестування, запуск і підтримка. Метод добре підходить для проєктів, де завдання та результат зрозумілі з самого початку.
«Велика перевага Waterfall – це fixed cost. Ми з самого початку розуміємо трудовитрати, строки й вартість. Це важливо при участі в тендерах, коли замовники хочуть бачити кінцеву ціну перед прийняттям рішення», – Олексій Бардаков, CEO ToDo.
Разом із перевагами є й обмеження: якщо під час реалізації виникає потреба у зміні вимог, це може вимагати повернення до початкових етапів та перегляду технічного завдання. У таких випадках доцільно накопичувати зміни та реалізовувати їх окремо – після завершення основного проєкту.
Коли доцільно застосовувати Waterfall:
- Середні й великі проєкти;
- Проєкти з декількома командами, коли завдання чітко розподілені;
- Проєкти зі зрозумілими бізнес-цілями та прогнозованими результатами;
- Ініціативи, для яких важливий «fixed cost» та жорстке планування.
Інкрементальний підхід управління проєктами – запуск незалежних частин поетапно
Інкрементальний підхід дозволяє поділити проєкт на незалежні компоненти та запускати їх поступово. Наприклад, якщо потрібно реалізувати кілька бізнес-процесів, не пов’язаних між собою, кожен із них може мати власний цикл реалізації.
Цей підхід зручний для швидкого отримання результату в межах великого проєкту. Наприклад, якщо компанія має мережу філій – можна почати з автоматизації однієї точки, протестувати рішення, а далі масштабувати його поетапно.
Ітеративний підхід – розширення функціоналу через повторні цикли
Ітеративна модель підходить для проєктів, де всі компоненти взаємопов’язані, й реалізація однієї частини залежить від інших. Спочатку запускається базова версія продукту з мінімально необхідним функціоналом. Потім у кожній наступній ітерації відбувається розширення можливостей.
Наприклад, у першій фазі запускається базовий функціонал склад–закупівлі–продаж. У другій – додається деталізація: ордери, замовлення, коміркове зберігання тощо. Таким чином замовник отримує робочу систему вже на старті, з можливістю поступового розширення.
Agile – гнучкі методології для динамічних проєктів
Agile створено для умов постійних змін: тут важливі швидкість, адаптивність та тісна взаємодія з клієнтом. На відміну від Waterfall, Agile не орієнтується на фіксований план – рішення еволюціонує в процесі.
«Agile дозволяє гнучко розвивати проєкт, але це ускладнює передачу іншим командам через нестачу документації. Якщо змінюються учасники, вони витрачають час на розуміння контексту. Це важливий нюанс для довгострокових ініціатив», – Олексій Бардаков, CEO ToDo.
Коли застосовувати Agile:
- Стартапи та інноваційні продукти;
- Розробка з нуля або з великою кастомізацією;
- Проєкти з відкритим бюджетом;
- Там, де пріоритет – гнучкість, а не точність плану.
Agile дозволяє тестувати гіпотези, реагувати на зміни в середовищі та швидко адаптувати продукт до потреб користувачів.
Scrum – структурований фреймворк в Agile
Scrum розбиває реалізацію проєкту на спринти – ітерації, кожна з яких має завершений функціонал. Команда має чіткі ролі: власник продукту, Scrum-майстер, розробники. Якщо в кінці спринту функціонал не працює – це сигнал про необхідність змін.
KanBan – ще більше гнучкості
KanBan не має спринтів: завдання можна брати в роботу в будь-який момент. Планування часу не є обов’язковим – головне, щоб команда виконувала задачі якнайшвидше. Це підходить для проєктів з непередбачуваним обсягом робіт.
Unterm Strich.
Кожна методологія управління проєктами має свої переваги та обмеження. Вибір залежить від цілей, масштабу та гнучкості проєкту. Знання особливостей підходів дозволяє краще прогнозувати хід робіт, уникати ризиків та досягати очікуваного результату.
Haben Sie noch Fragen?
Наша команда завжди поруч – онлайн або офлайн. Замовте консультацію й обговоримо, яка методологія буде найефективнішою саме для вашого проєкту.
